дезорієнтований

дезорієнто́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до дезорієнтувати.

|| дезорієнтовано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. дезорієнтований — дезорієнто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. дезорієнтований — Дезорієнто́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дезорієнтований — ДЕЗОРІЄНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дезорієнтува́ти. Та частина літературної молоді, яка ще мало знає життя, була дезорієнтована, збита з правильного шляху (Вітч., 8, 1958, 119); Стріпнувсь десь на сідалі півень, дезорієнтований в часі качками, й закукурікав (Головко, І, 1957, 457).  Словник української мови в 11 томах