дезорієнтований
дезорієнто́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до дезорієнтувати.
|| дезорієнтовано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дезорієнтований — дезорієнто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- дезорієнтований — Дезорієнто́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дезорієнтований — ДЕЗОРІЄНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дезорієнтува́ти. Та частина літературної молоді, яка ще мало знає життя, була дезорієнтована, збита з правильного шляху (Вітч., 8, 1958, 119); Стріпнувсь десь на сідалі півень, дезорієнтований в часі качками, й закукурікав (Головко, І, 1957, 457). Словник української мови в 11 томах