1. Словник української мови в 11 томах

дезорієнтований

ДЕЗОРІЄНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дезорієнтува́ти.

Та частина літературної молоді, яка ще мало знає життя, була дезорієнтована, збита з правильного шляху (Вітч., 8, 1958, 119);

Стріпнувсь десь на сідалі півень, дезорієнтований в часі качками, й закукурікав (Головко, І, 1957, 457).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дезорієнтований — дезорієнто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. дезорієнтований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дезорієнтувати. || дезорієнтовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дезорієнтований — Дезорієнто́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)