1. Словник української мови в 11 томах

дезорієнтація

ДЕЗОРІЄНТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. дезорієнтува́ти.

2. Стан за знач. дезорієнтува́тися.

У місті було тривожно, відчувалася дезорієнтація і розгубленість властей (Козл., Сонце.., 1957, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дезорієнтація — дезорієнта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дезорієнтація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. дезорієнтувати. 2》 Стан за знач. дезорієнтуватися. 3》 Нездатність орієнтуватися відносно просторових, часових та ситуаційних аспектів навколишнього середовища. 4》 псих. Порушення орієнтування у навколишньому середовищі, у часі та стосовно власної особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дезорієнтація — дезорієнта́ція (від дез... і орієнтація) 1. Введення в оману, позбавлення правильної орієнтації. 2. Втрата здатності орієнтуватися. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дезорієнтація — Дезорієнта́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дезорієнтація — рос. дезориентация 1. Введення в оману, позбавлення правильної орієнтації. 2. Втрата здатності орієнтуватися. Eкономічна енциклопедія