Значення в інших словниках
-
деменція —
деменція (недоумкуватість / слабоумство) грубе порушення інтелектуальних функцій при органічному ураженні мозку в результаті захворювання чи травми. англ. dementia; нім. Dementia f=, … menzien; угор. demencia; рос. слабоумие.
Словник із соціальної роботи
-
деменція —
-ї, ж., мед. Слабоумство, що виникає внаслідок ураження головного мозку. Алкогольна деменція — деменція, що спостерігається на останніх стадіях серйозного, хронічного алкоголізму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
деменція —
(мед.) розумоспад, здуріння
Словник чужослів Павло Штепа
-
деменція —
ДЕМЕ́НЦІЯ, ї, ж., мед. Набуте недоумство. Для деменції характерним є стійке зниження пізнавальної діяльності з втратою в тій чи іншій мірі раніше засвоєних знань і практичних навичок та утрудненням чи неможливістю придбання нових (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
деменція —
деме́нція (лат. dementia – безумство) слабоумство, що виникає в людини як результат деякого ураження головного мозку при атеросклерозі, епілепсії тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
деменція —
Вада розумового розвитку — погіршення здатності осмислювати і критично оцінювати ситуацію; виникає внаслідок обширного пошкодження тканин мозку; найчастіше це судинні або дегенеративні зміни в старечому віці.
Універсальний словник-енциклопедія