Орфографічний словник української мови

деревинка

дереви́нка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. деревинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до деревина. || Уламок дерева або виріб із дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. деревинка — ДЕРЕВИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дереви́на. У вікні [вагона] знову — рівний океан землі; ніде ні деревинки, ані хутора (Ірчан, II, 1958, 364); // Уламок дерева або виріб з дерева.  Словник української мови в 11 томах
  3. деревинка — Деревина, -ни ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. К. Оп. 81. Неродюча деревина. О. 1861. XI. Св. 66. ум. деревинка, деревиночка.  Словник української мови Грінченка