дертися —
і рідко дратися, деруся, дерешся; мин. ч. дерся, дерлася, дерлося і дрався, дралася, дралося; наказ. сп. дерися; недок. 1》 Розділятися на шматки; розриватися. || Зношуватися до дірок (про одяг, взуття).
Великий тлумачний словник сучасної мови
дертися —
де́ртися 1. рватися (м, ср, ст) ◊ де́ртися як старі ґа́ці (ґа́чі) → ґаці 2. сильно кричати, верещати (ср, ст): Він пішов до захристії і так довго просив пароха, що, врешті-решт, він згодився дати дитині, яка за той час дерлася аж попід баню...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
дертися —
див. лізти; підніматися
Словник синонімів Вусика
дертися —
де́ртися вго́ру, зневажл. Прагнути зайняти високе або вище становище в суспільстві. (Виборний:) Ой, ви, письменні! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите (І. Котляревський). де́ртися на стіну́ (на сті́ни).
Фразеологічний словник української мови
дертися —
ДЕ́РТИСЯ і рідко ДРА́ТИСЯ, деру́ся, дере́шся; мин. ч. де́рся, де́рлася, лося і дра́вся, дра́лася, лося; наказ. сп. дери́ся; недок. 1. Розділятися на шматки; розриватися.
Словник української мови в 11 томах
дертися —
Дертися, -деруся, -решся гл. 1) Разрываться на части, рваться, драться. У матері пазуха дереться дітям ховаючи, а в дітей пазуха дереться од матері ховаючи. Ном. № 9225. 2) Карабкаться. Дереться на стіну. Васильк. у. Дратися на гору. Мет. 167.
Словник української мови Грінченка