дертися

Рватися, розриватися, роздиратися; (на гору) вилазити, здійматися, здиратися; (через перешкоди) продіставатися, продиратися; (не своїм голосом) кричати, ( -солов'я) співати; ( — птахів) битися; ( — одяг) зношуватися.

Значення в інших словниках

1. дертися — де́ртися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дертися — і рідко дратися, деруся, дерешся; мин. ч. дерся, дерлася, дерлося і дрався, дралася, дралося; наказ. сп. дерися; недок. 1》 Розділятися на шматки; розриватися. || Зношуватися до дірок (про одяг, взуття).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дертися — де́ртися 1. рватися (м, ср, ст) ◊ де́ртися як старі ґа́ці (ґа́чі) → ґаці 2. сильно кричати, верещати (ср, ст): Він пішов до захристії і так довго просив пароха, що, врешті-решт, він згодився дати дитині, яка за той час дерлася аж попід баню...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. дертися — див. лізти; підніматися  Словник синонімів Вусика
5. дертися — де́ртися вго́ру, зневажл. Прагнути зайняти високе або вище становище в суспільстві. (Виборний:) Ой, ви, письменні! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите (І. Котляревський). де́ртися на стіну́ (на сті́ни).  Фразеологічний словник української мови
6. дертися — ВИЛА́ЗИТИ (лізти нагору, чіпляючись за що-небудь), ВИЛІЗА́ТИ рідше, ЗАЛА́ЗИТИ, ЗАЛІЗА́ТИ рідше, П'ЯСТИ́СЯ, ПНУ́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ), ВИДИРА́ТИСЯ, ВИКАРА́БКУВАТИСЯ розм., ДРЯ́ПАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ розм. рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
7. дертися — ДЕ́РТИСЯ і рідко ДРА́ТИСЯ, деру́ся, дере́шся; мин. ч. де́рся, де́рлася, лося і дра́вся, дра́лася, лося; наказ. сп. дери́ся; недок. 1. Розділятися на шматки; розриватися.  Словник української мови в 11 томах
8. дертися — Дертися, -деруся, -решся гл. 1) Разрываться на части, рваться, драться. У матері пазуха дереться дітям ховаючи, а в дітей пазуха дереться од матері ховаючи. Ном. № 9225. 2) Карабкаться. Дереться на стіну. Васильк. у. Дратися на гору. Мет. 167.  Словник української мови Грінченка