Орфографічний словник української мови

детонування

детонува́ння 1

іменник середнього роду

поширення хімічного претворення

детонува́ння 2

іменник середнього роду

фальшування — в музиці

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. детонування — I -я, с. Дія за знач. детонувати I. II -я, с. Дія за знач. детонувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. детонування — детонува́ння (від франц. detonner – співати фальшиво) неточне, фальшиве виконання, відхилення від нормальної висоти звука, здебільшого у співі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. детонування — ДЕТОНУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. детонува́ти¹. ДЕТОНУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. детонува́ти². Як тільки пережите виражалося в русі і особливо в словах і мові, — проти моєї волі утворювався вивих, фальш, детонування (Моє життя в мист., 1955, 392).  Словник української мови в 11 томах