детонування
ДЕТОНУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. детонува́ти¹.
ДЕТОНУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. детонува́ти².
Як тільки пережите виражалося в русі і особливо в словах і мові, — проти моєї волі утворювався вивих, фальш, детонування (Моє життя в мист., 1955, 392).
Словник української мови (СУМ-11)