Орфографічний словник української мови

дефекація

дефека́ція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дефекація — -ї, ж. 1》 Очищення від бруду. 2》 фізіол. Виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас; очищення. 3》 Очищення сирового бурякового соку вапняним молоком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дефекація — Вичистка, зічистка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. дефекація — дефека́ція (лат. defaecatio, від defaeco – очищую) 1. Очищення від бруду. 2. Виведення з організму людини й тварин через анальний отвір калових мас. 3. В цукровому виробництві – очищення сирового бурякового соку від сторонніх домішок.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дефекація — Виділення калу, випорожнення.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. дефекація — ДЕФЕКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. фізл. Виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас; очищення. 2. Очищення сирового бурякового соку вапняним молоком.  Словник української мови в 11 томах