дефекація —
дефека́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
дефекація —
-ї, ж. 1》 Очищення від бруду. 2》 фізіол. Виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас; очищення. 3》 Очищення сирового бурякового соку вапняним молоком.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дефекація —
Вичистка, зічистка
Словник чужослів Павло Штепа
дефекація —
дефека́ція (лат. defaecatio, від defaeco – очищую) 1. Очищення від бруду. 2. Виведення з організму людини й тварин через анальний отвір калових мас. 3. В цукровому виробництві – очищення сирового бурякового соку від сторонніх домішок.
Словник іншомовних слів Мельничука
дефекація —
ДЕФЕКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. фізл. Виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас; очищення. 2. Очищення сирового бурякового соку вапняним молоком.
Словник української мови в 11 томах