Орфографічний словник української мови

дефібратор

дефібра́тор

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дефібратор — -а, ч. Апарат у целюлозно-паперовому виробництві для перетворення деревини на волокнисту масу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дефібратор — ДЕФІБРА́ТОР, а, ч. Пристрій для одержання деревної маси шляхом стирання пропареної тріски між металевими дисками, один із яких обертається. Дефібратор застосовують у виробництві деревностружкових плит, паперу тощо (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. дефібратор — дефібра́тор (від де... і лат. flora – волокно) апарат у целюлозно-паперовому виробництві для перетворення деревини на волокнисту масу.  Словник іншомовних слів Мельничука