дефібратор

дефібра́тор

-а, ч.

Апарат у целюлозно-паперовому виробництві для перетворення деревини на волокнисту масу.

Значення в інших словниках

1. дефібратор — дефібра́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дефібратор — ДЕФІБРА́ТОР, а, ч. Пристрій для одержання деревної маси шляхом стирання пропареної тріски між металевими дисками, один із яких обертається. Дефібратор застосовують у виробництві деревностружкових плит, паперу тощо (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. дефібратор — дефібра́тор (від де... і лат. flora – волокно) апарат у целюлозно-паперовому виробництві для перетворення деревини на волокнисту масу.  Словник іншомовних слів Мельничука