Орфографічний словник української мови

дефілювання

дефілюва́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дефілювання — -я, с. Дія за знач. дефілювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дефілювання — дефілюва́ння (від франц. defiler – проходити мимо один за одним) проходження урочистим маршем, рядами, колоною перед ким-небудь.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дефілювання — ДЕФІЛЮВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. дефілюва́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. дефілювання — (фр.) Зведення різних фортифікаційних споруд (насипів, брустверів) для захисту фасів укріплення і його внутрішності від ворожих пострілів.  Архітектура і монументальне мистецтво