ДЕФІЛЮВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. дефілюва́ти.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
дефілювання —
дефілюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
дефілювання —
-я, с. Дія за знач. дефілювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дефілювання —
дефілюва́ння (від франц. defiler – проходити мимо один за одним) проходження урочистим маршем, рядами, колоною перед ким-небудь.
Словник іншомовних слів Мельничука
дефілювання —
(фр.) Зведення різних фортифікаційних споруд (насипів, брустверів) для захисту фасів укріплення і його внутрішності від ворожих пострілів.
Архітектура і монументальне мистецтво