Словник української мови в 11 томах

дефілювання

ДЕФІЛЮВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. дефілюва́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дефілювання — дефілюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. дефілювання — -я, с. Дія за знач. дефілювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дефілювання — дефілюва́ння (від франц. defiler – проходити мимо один за одним) проходження урочистим маршем, рядами, колоною перед ким-небудь.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дефілювання — (фр.) Зведення різних фортифікаційних споруд (насипів, брустверів) для захисту фасів укріплення і його внутрішності від ворожих пострілів.  Архітектура і монументальне мистецтво