Орфографічний словник української мови

джгутик

джгу́тик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. джгутик — -а, ч. 1》 Зменш. до джгут 1), 2). 2》 зоол. Ниткоподібні органи руху у вигляді виростків на тілі найпростіших – бактерій, зооспор, клітин ендодерми, губок та інших організмів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. джгутик — див. вірьовка  Словник синонімів Вусика
  3. джгутик — ДЖГУ́ТИК, а, ч. 1. Зменш. до джгут 1, 2. *Образно. Обличчя в нього було плетене, як решето, все з тонких шкіряних джгутиків (Горький, Дитинство, 1947, 110). 2. зоол.  Словник української мови в 11 томах