джгутик
ДЖГУ́ТИК, а, ч.
1. Зменш. до джгут 1, 2.
*Образно. Обличчя в нього було плетене, як решето, все з тонких шкіряних джгутиків (Горький, Дитинство, 1947, 110).
2. зоол. Ниткоподібні органи руху у вигляді виростків на тілі найпростіших — бактерій, зооспор, клітин ендодерми, губок та інших організмів.
Від довжини і розташування джгутиків на тілі бактерій залежить швидкість і характер їх руху (Мікроорг. і родюч. грунту, 1955, 6).
Словник української мови (СУМ-11)