дзвонар —
Церковнослужитель, обов'язком якого є здійснювати дзвоніння під час богослужінь та доглядати церковні дзвони
Словник церковно-обрядової термінології
дзвонар —
-я, ч. 1》 Служитель, який дзвонить у церковні дзвони. 2》 перен., зневажл. Той, хто без потреби багато говорить; базіка, плетун.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дзвонар —
ДЗВОНА́Р, я́, ч. 1. Служитель, який дзвонить у церковні дзвони. Посеред вулиці Мамай спинився, слухаючи, як на соборній дзвіниці відбиває дзвонар дванадцяту годину, північ (Ільч., Козацьк. роду.., 1958,334); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах