дзоркати —
дзо́ркати: погромыхивать [ІФ,1890] — побренькувати (Ів.Фр.) [II]
Словник з творів Івана Франка
дзоркати —
-ає, недок., зах. Брязкати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дзоркати —
БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил.
Словник синонімів української мови
дзоркати —
ДЗО́РКАТИ, ає, недок., зах. Брязкати. Чулося тереблення кукурудзи, як зернята дзоркали до.. миски (Коб., II, 1956, 140).
Словник української мови в 11 томах