дзоркати

ДЗО́РКАТИ, ає, недок., зах. Брязкати.

Чулося тереблення кукурудзи, як зернята дзоркали до.. миски (Коб., II, 1956, 140).

Значення в інших словниках

1. дзоркати — дзо́ркати: погромыхивать [ІФ,1890] — побренькувати (Ів.Фр.) [II]  Словник з творів Івана Франка
2. дзоркати — дзо́ркати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. дзоркати — -ає, недок., зах. Брязкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дзоркати — БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил.  Словник синонімів української мови