дзоркання

ДЗО́РКАННЯ, я, с., зах. Дія за знач. дзо́ркати і звуки, утворювані цією дією.

Його збудило дзоркання ключів (Фр., І, 1955, 298).

Значення в інших словниках

1. дзоркання — Брязкіт [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. дзоркання — дзо́ркання іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. дзоркання — -я, с., зах. Дія за знач. дзоркати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови