дзоркання

ДЗО́РКАННЯ, я, с., зах. Дія за знач. дзо́ркати і звуки, утворювані цією дією.

Його збудило дзоркання ключів (Фр., І, 1955, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзоркання — Брязкіт [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. дзоркання — дзо́ркання іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. дзоркання — -я, с., зах. Дія за знач. дзоркати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови