дзоркати
ДЗО́РКАТИ, ає, недок., зах. Брязкати.
Чулося тереблення кукурудзи, як зернята дзоркали до.. миски (Коб., II, 1956, 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзоркати — дзо́ркати: погромыхивать [ІФ,1890] — побренькувати (Ів.Фр.) [II] Словник з творів Івана Франка
- дзоркати — дзо́ркати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- дзоркати — -ає, недок., зах. Брязкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзоркати — БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил. Словник синонімів української мови