1. Словник української мови в 11 томах

дзоркнути

ДЗО́РКНУТИ, не, док., зах. Однокр. до дзо́ркати.

Той [ланцюг] тілько мигнув, дзоркнув, віз затріщав і вже був обв’язаний (Фр., III, 1950, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзоркнути — («ланцюг дзоркнув») — задзвеніти, забряжчати [III] Словник з творів Івана Франка
  2. дзоркнути — дзо́ркнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. дзоркнути — -не, док., зах. Однокр. до дзоркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дзоркнути — БРЯ́ЗНУТИ (задзвеніти з брязкотом), БРЯ́КНУТИ, ДЗВЯ́КНУТИ, ДЗО́РКНУТИ зах. Проценко примітив, що двері причинилися не так, як причиняються за в'язнем, — не грюкнув засув, не брязнули ключі (Д. Словник синонімів української мови