дзяв —
ДЗЯВ, ДЗЯВ-ДЗЯ́В, виг. Уживається як присудок за знач. дзя́вкати. Сюди гав, туди дзяв (Номис, 1864, № 3018); Коли чує Умк.. дзяв-дзяв! дзяв-дзяв! Дивиться — аж то маленьке цуценя (Трубл., І, 1955, 272). ДЗЯВ-ДЗЯВ див. дзяв.
Словник української мови в 11 томах
дзяв —
Дзяв! меж. Звукоподражаніе для вы раженія лая щенка: Тявъ! Сюди гав, туди дзяв. Ном. № 3018. Собачка лежить на приспі та: дзяв, дзяв!... Рудч. Ск. II. 67.
Словник української мови Грінченка