дзяв

ДЗЯВ, ДЗЯВ-ДЗЯ́В, виг. Уживається як присудок за знач. дзя́вкати.

Сюди гав, туди дзяв (Номис, 1864, № 3018);

Коли чує Умк.. дзяв-дзяв! дзяв-дзяв! Дивиться — аж то маленьке цуценя (Трубл., І, 1955, 272).

ДЗЯВ-ДЗЯВ див. дзяв.

Значення в інших словниках

1. дзяв — дзяв вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дзяв — Дзяв! меж. Звукоподражаніе для вы раженія лая щенка: Тявъ! Сюди гав, туди дзяв. Ном. № 3018. Собачка лежить на приспі та: дзяв, дзяв!... Рудч. Ск. II. 67.  Словник української мови Грінченка