дзявк

ДЗЯВК, у, ч. Те само, що дзя́вкання.

Враз піднявсь Страшенний дзявк і ляск собачий (Фр., X, 1957, 344).

Значення в інших словниках

1. дзявк — дзявк іменник чоловічого роду дзявкання  Орфографічний словник української мови
2. дзявк — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм.  Словник синонімів української мови