диба
ди́ба 1
іменник жіночого роду
знаряддя катувань
ди́ба 2
іменник жіночого роду
одна з двох жердин з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини
частіше вживається у множині
ди́ба 3
прислівник
дибом
незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови