дивачка

дива́чка

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. дивачка — -и. Жін. до дивак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дивачка — ДИВА́ЧКА, и, ж. Жін. до дива́к. — Тільки не смійтесь з старої дивачки (Коцюб., II, 1955, 247); Мене мають за дивачку (У. Кравч., Вибр., 1958, 316).  Словник української мови в 11 томах