Значення в інших словниках
-
димучий —
-а, -е. Який виділяє багато диму, димить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
димучий —
ДИМУ́ЧИЙ, а, е. Який виділяє багато диму, димить. Гриміла возовиця по дорогах, І на токах у багачів тижнями Гули димучі кінні молотарки (Вирган, Квіт. береги, 1950, 10).
Словник української мови в 11 томах