диригент —
[диериегент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
диригент —
-а, ч. Керівник колективу виконавців у хорі, оркестрі, оперному або балетному спектаклі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
диригент —
Керівник, див. регент
Словник чужослів Павло Штепа
диригент —
(від фр. diriger — керівник колективу музикантів, який об’єднує виконавців з оркестру, хору, оперної або балетної вистави з метою досягнення єдиного трактування та художньої досконалості.
Словник-довідник музичних термінів
диригент —
дириге́нт [від лат. dirigens (dirigentis) – направляючий] особа, що керує колективним виконанням музичного твору (оркестром, хором, ансамблем, оперною або балетною трупою тощо) і дає власне трактування творові.
Словник іншомовних слів Мельничука
диригент —
Музикант, який керує, переважно за допомогою рук, виконанням твору оркестром і (або) хором; давніше д. хору називали капельмейстером та хормейстером.
Універсальний словник-енциклопедія
диригент —
ДИРИГЕ́НТ (керівник колективу виконавців у оркестрі, хорі, оперному або балетному спектаклі); КАПЕЛЬМЕ́ЙСТЕР (хору або оркестру); РЕ́ГЕНТ (хору, перев. церковного). Зблиснула над головою диригента паличка. Зірвалася в залі злагоджена пісня (Ю.
Словник синонімів української мови
диригент —
ДИРИГЕ́НТ, а, ч. Керівник колективу виконавців у оркестрі, хорі, оперному або балетному спектаклі. Диригент мав перед собою велику кількість хористів чи оркестрантів, тобто велику кількість різних індивідуальностей...
Словник української мови в 11 томах