Значення в інших словниках
-
дирчання —
-я, с., розм. Дія за знач. дирчати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дирчання —
ДИРЧА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дирча́ти і звуки, утворювані цією дією. Юдко врочисто взяв у руки віжки, щільніше натовкмачив на голову кашкета, вйокнув, зацмокав, і “файтон” [фаетон] брязкотом...
Словник української мови у 20 томах
-
дирчання —
ДИРЧА́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням дирчати і звуки, утворювані цією дією. Дряпає нерви дирчання якогось листа заліза нд старому дахові будинку (Василь Еллан, II, 1958, 16); Чулося дирчання автоматів (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 59).
Словник української мови в 11 томах