диспонент —
-а, ч., фін. 1》 Уповноважений у справах фірми, управитель. 2》 Той, що має вільні суми на рахунках у кореспондентів банку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
диспонент —
ДИСПОНЕ́НТ, а, ч., екон., фін. 1. Особа, уповноважена фірмою, компанією і т. ін. займатися її справами, розпоряджатися засобами, майном.
Словник української мови у 20 томах
диспонент —
(англ. deponent) 1. особа, яка має в наявності вільні суми на рахунках у комісіонерів або кореспондентів банку. 2. уповноважений у справах фірми, керуючий.
Економічний словник
диспонент —
диспоне́нт [від лат. disponens (disponentis) – той, що розміщує, розподіляє] 1. Уповноважений у справах фірми. 2. Той, що має вільні суми на рахунках у комісіонерів чи кореспондентів банку.
Словник іншомовних слів Мельничука
диспонент —
рос. диспонент (від латин. disponens (disponentis) — той, що розміщує, розподіляє) — 1. Особа, уповноважена фірмою вести її справи, розпоряджатися засобами та власністю фірми.
Eкономічна енциклопедія