дифузійний — Орфографічний словник української мови

дифузійний — -а, -е. Прикм. до дифузія 1). || Признач. для процесів дифузії. Дифузійна камера — прилад для спостереження слідів іонізуючих частинок. Дифузійний апарат — апарат для добування методом дифузії з подрібненої сировини розчинних речовин; дифузор (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
дифузійний — дифузі́йний пов’язаний з дифузією. Словник іншомовних слів Мельничука
дифузійний — ДИФУЗІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до дифу́зія 1. Найпростіший вид антисептування вологої деревини називається дифузійним; виконують його способом банда-жування або суперобмазування (Довідник сіль. будівельника, 1956, 226); // Признач. для процесів дифузії. Словник української мови в 11 томах