Словник української мови в 11 томах

дифузійний

ДИФУЗІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до дифу́зія 1.

Найпростіший вид антисептування вологої деревини називається дифузійним; виконують його способом банда-жування або суперобмазування (Довідник сіль. будівельника, 1956, 226);

// Признач. для процесів дифузії.

∆ Дифузі́йний апара́т; Дифузі́йна батаре́я — апарат для добування методом дифузії з подрібненої сировини розчинних речовин; дифузор (у 1 знач.).

В дифузійній батареї з бурякової стружки утворюється сік (Веч. Київ, 12.III 1957, 1).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дифузійний — дифузі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дифузійний — -а, -е. Прикм. до дифузія 1). || Признач. для процесів дифузії. Дифузійна камера — прилад для спостереження слідів іонізуючих частинок. Дифузійний апарат — апарат для добування методом дифузії з подрібненої сировини розчинних речовин; дифузор (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дифузійний — дифузі́йний пов’язаний з дифузією.  Словник іншомовних слів Мельничука