Значення в інших словниках
-
дихання —
Подих, вдих, видих; У ФР. дух <н. сперло дух>; (вітру) шепіт, зідхання; (як процес) біол. газообмін; (весни) П. наближення; (волі) віяння, повів; (часу) ознака; жм. ДИХАННЯ, жива істота.
Словник синонімів Караванського
-
дихання —
[дихан':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
-
дихання —
I д`ихання-я, с. 1》 Процес поглинання кисню і виділення вуглекислоти живими організмами; газообмін. || Вбирання і випускання повітря органами дихання; вдих і видих. || Повітря, пара від видиху; подих. || Шуми, утворювані вдиханням і видиханням повітря.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дихання —
Складний фізіологічний процес; полягає у поглинанні кисню і виділенні двоокису вуглецю; здійснює газообмін (у легенях, бронхах, поверхнею тіла), транспортування дихальних газів та процеси, що відбуваються у клітинах (клітинне дихання).
Універсальний словник-енциклопедія
-
дихання —
відкрива́ється / відкри́лося дру́ге ди́хання у кого і без додатка. Відчувається приплив нових сил. І сам працює, й іншим дає викластися сповна .. В такій атмосфері ..
Фразеологічний словник української мови
-
дихання —
ДИ́ХАННЯ (вбирання й випускання повітря відповідними органами), ВІ́ДДИХ, ПО́ДИХ (перев. окремий такт дихання); ДУХ розм. (перев. у сталих словосполученнях). Дихання його стало клекотливим і переривчастим (З.
Словник синонімів української мови
-
дихання —
ДИ́ХАННЯ, я, с. 1. Процес поглинання кисню і виділення вуглекислоти живими організмами; газообмін. Одним з основних життєвих процесів є дихання, завдяки якому організм одержує кисень іззовні і видаляє вуглекислоту, що утворюється в тканинах (Заг.
Словник української мови в 11 томах
-
дихання —
Диха́ння, -ня с. Дыханіе. К. Псал. 329. І создав Господь Бог чоловіка із пилу і ввітхнув йому в ніздра дихання жизні; і став чоловік душа жива. Св. П. І. кн. М. II. 7.
Словник української мови Грінченка