дихання
ДИ́ХАННЯ (вбирання й випускання повітря відповідними органами), ВІ́ДДИХ, ПО́ДИХ (перев. окремий такт дихання); ДУХ розм. (перев. у сталих словосполученнях). Дихання його стало клекотливим і переривчастим (З. Тулуб); Якась гаряча хвиля била йому в лице, влітала з віддихом в груди (М. Коцюбинський); Тебе я обнімаю. Мій білий подих на твоїй руці (М. Вінграновський); Єремія зітхнув глибоко усіма грудьми і вперше перевів дух (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови