добродушно —
Присл. до добродушний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
добродушно —
ДОБРОДУ́ШНО. Присл. до доброду́шний. Пан Адам добродушно всміхався (Коцюб., II, 1955, 251); — І в кого ти така легенька вродилася? — добродушно докоряв він (Хижняк, Тамара, 1959, 7).
Словник української мови в 11 томах