добунтуватися —
ДОБУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Багато бунтуючи, зазнати чого-небудь небажаного, неприємного. Впала йому випадкова звістка, що бачили Супруна з дейнеками, надто той ворохобиться, бунтується, й злякався, що добунтується до лиха (Ю.
Словник української мови у 20 томах