добунтуватися

ДОБУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.

Багато бунтуючи, зазнати чого-небудь небажаного, неприємного.

Впала йому випадкова звістка, що бачили Супруна з дейнеками, надто той ворохобиться, бунтується, й злякався, що добунтується до лиха (Ю. Мушкетик);

“До чого тільки добунтувалися! – подумки лютував Потоцький. – Писки відвертають од головного командувача!” (В. Чемерис).

Значення в інших словниках

1. добунтуватися — добунтува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови