добунтуватися
ДОБУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.
Багато бунтуючи, зазнати чого-небудь небажаного, неприємного.
Впала йому випадкова звістка, що бачили Супруна з дейнеками, надто той ворохобиться, бунтується, й злякався, що добунтується до лиха (Ю. Мушкетик);
“До чого тільки добунтувалися! – подумки лютував Потоцький. – Писки відвертають од головного командувача!” (В. Чемерис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добунтуватися — добунтува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови