добурювання

ДОБУ́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. добу́рювати.

У процесі виснаження газового покладу зменшуються дебіти свердловин, виникає необхідність їх добурювання для підтримування заданого рівня видобутку газу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me