довбня
до́вбня 1
іменник жіночого роду
велика дерев'яна палиця
до́вбня 2
іменник жіночого або чоловічого роду, істота
про нетямущу, дурну людину
лайл.
Орфографічний словник української мовидо́вбня 1
іменник жіночого роду
велика дерев'яна палиця
до́вбня 2
іменник жіночого або чоловічого роду, істота
про нетямущу, дурну людину
лайл.
Орфографічний словник української мови