Орфографічний словник української мови

довбонути

довбону́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. довбонути — -ну, -неш, док., однокр., перех. і без додатка, розм. 1》 Підсил. до довбнути. 2》 З силою ударити, штовхнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. довбонути — Ну, -неш, док. 1. Вдарити. Професійним прийомом заламав мені руки за спину, ще й довбанув ліктем по плечах (Ю. Іздрик). 2. нарк. Курнути наркотик. Треба довбонути перед вечіркою.  Словник сучасного українського сленгу
  3. довбонути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
  4. довбонути — СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИ розм., СМАЛИ́ТИ підсил. розм., ЛУПИ́ТИ підсил. розм., ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ДОВБА́ТИ підсил. розм., ДОВБТИ́ підсил. розм. (уперто й методично — перев.  Словник синонімів української мови
  5. довбонути — ДОВБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і без додатка, розм. 1. Підсил. до довбну́ти. Він знову довбонув кілька разів кайлом і відвалив чималий шар [землі] (Ткач, Плем’я.., 1948, 59). 2. З силою ударити, штовхнути.  Словник української мови в 11 томах