Орфографічний словник української мови

довгунець

довгуне́ць

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. довгунець — -нця, ч. Сорт льону з довгим волокном.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. довгунець — ДОВГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Сорт льону з довгим волокном. Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні, віночок складається з п’яти пелюсток.. Забарвлення пелюсток звичайно голубе, але трапляються також довгунці з білими і рожевими пелюстками (Техн. культ., 1956, 11).  Словник української мови в 11 томах