довгунець

довгуне́ць

-нця, ч.

Сорт льону з довгим волокном.

Значення в інших словниках

1. довгунець — довгуне́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. довгунець — ДОВГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Сорт льону з довгим волокном. Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні, віночок складається з п’яти пелюсток.. Забарвлення пелюсток звичайно голубе, але трапляються також довгунці з білими і рожевими пелюстками (Техн. культ., 1956, 11).  Словник української мови в 11 томах