доволікати —
-аю, -аєш, недок., доволокти, -очу, -очеш; мин. ч. доволік, доволокла, доволокло і доволочити, -очу, -очиш, док., перех. Волочучи, доставляти кого-, що-небудь до якогось місця. || розм. З великими труднощами вести кого-небудь або нести що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
доволікати —
ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови