догоджати —
стелитися під ноги (до ніг) кому, чиїх; гнути (згинати) спину перед ким; гнутися в дугу перед ким. [Нартал:] Кубло гадюче! перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка, 4, 1976...
Словник фразеологічних синонімів
догоджати —
ГОДИТИ, потрафляти, приподоблюватися, прислужуватися, упадати коло кого; (публіці) грати на публіку; п! ЗАПОБІГАТИ.
Словник синонімів Караванського
догоджати —
-аю, -аєш, недок., догодити, -оджу, -одиш, док., кому. Робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
догоджати —
догоджа́ти: ◊ догоджа́ти як ксьондз Ка́сьці намагатися догодити в найменших дрібницях (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
догоджати —
див. балувати; лестити; піддобрюватися
Словник синонімів Вусика
догоджати —
ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм.
Словник синонімів української мови
догоджати —
ДОГОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОГОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., кому. Робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність. Годі терпіти, годі стогнати, Годі панам догоджати (Пісні та романси..
Словник української мови в 11 томах
догоджати —
Догоджати (догожати), -джаю (-жаю), -джаєш (-жаєш) сов. в. догодити, -джу (-жу), -диш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть — багато вже. Камен. у.
Словник української мови Грінченка