догори —
ДОГОРИ – ДО ГОРИ Догори, присл. У напрямку від землі вгору. На луках зеленою щіткою пнулася догори трава (С.Чорнобривець); – Руки!.. Руки догори! – закричав комусь сполохано тонкобровий (І.
Літературне слововживання
догори —
пр., вгору, від землі, уверх, увись, ур. д'горі, обр. до неба, до сонця, до хмар, під хмари.
Словник синонімів Караванського
догори —
присл. У напрямку від землі вгору. Догори ногами (дном) — протилежно до звичайного, різко порушуючи звичайний порядок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
догори —
(аж) воло́сся підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т. ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т. ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. (Зачепиха:) Мій батько був з запорожців! Господи!...
Фразеологічний словник української мови
догори —
ВГО́РУ (УГО́РУ) (за напрямком від землі у висоту), ДОГОРИ́, НАВЕ́РХ, ВВЕРХ (УВЕ́РХ) рідко, ВВИСЬ (УВИ́СЬ) поет. рідко, ВІ́РА спец. (команда для підіймання вантажу). Дим ішов просто вгору до самих хмар (І. Нечуй-Левицький); Налетять горобці та й..
Словник синонімів української мови
догори —
ДОГОРИ́, присл. У напрямку від землі вгору. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить (Номис, 1864, .№ 2472); Асмус підвів догори обличчя й довго дивився на небо (Скл., Святослав, 1959, 45).
Словник української мови в 11 томах
догори —
Догори нар. Вверхъ. Як летіла ворона догори, то й крякала; а як на діл, то й крила опустила. Ном. № 1462. Колос повний до землі гнеться, а пустий, догори стирчить. Ном. № 2472. догори ногами. Вверхъ ногами. Ном., стр. 63. догори черева. Навзничъ.
Словник української мови Грінченка